Прийшли пoгані новини для opкiв: Ветepан повідомив про останні зміни на фpoнті. Ситуація кардинально змінюється

Навчання “Об’єднані зусилля” були безсумнівно потужними, і показали, що ми можемо і вміємо ефективно взаємодіяти з союзниками.

Але для нас було куди важливіше зрозуміти, як змінюється і буде змінюватися ситуація на фронті, і в обороні в цілому. Тому, зустріч з Головнокомандувачем Збройних Сил України генерал-лейтенантом Валерієм Залужним – багато що розставила на свої місця. І відповіла на багато питань. Зокрема – що дають останні (безсумнівно позитивні) зміни у вищому командному складі.

Дуже допомогло цьому те, що манера спілкування генерала Залужного не змінилася зі вступом на найвищу посаду. Він як і раніше не любить “додавати води і туману” в обговорювані теми. Він конкретний, не боїться “незручних запитань” і абсолютно відкритий в спілкуванні.

Так, не все сказане можна цитувати і обговорювати в широкому інформаційному полі. Але я спробую виділити головне.

1. Про “відповідні дії”.
Півтора року “політики активного перемир’я” принесли сумні результати. В першу чергу в тому, що війська мали пристосовуватися до ситуації, коли адекватну відповідь на агресію доводилося “маскувати”. А рішення на відкриття вогню могли привести до відповідальності тих, хто їх приймав.

Довгий час «правил гри», під егідою “просто перестати стріляти” не просто “розслаблює” війська – веде до зниження боєздатності, і спроможності швидко і правильно реагувати.

На даний момент це питання не просто зняте. Головнокомандувач направив у війська директиву, яка прямо говорить про НЕОБХІДНІСТЬ дій у відповідь, з використанням сил і засобів, наявних у розпорядженні кожного командира. І вогонь У ВІДПОВІДЬ – знову стає способом захисту військ і мирного населення прифронтової зони.

Безсумнівно, пройде деякий час, поки система оборони на лінії зіткнення повернеться на нормальні рейки. Але вже зараз є головні результати – ворог зрозумів, що безкарних (або частково безкарних) дій більше не буде.

2. На передову повертаються раніше обмежені або виведені сили, засоби та способи протидії. Різні. Зокрема – повертаються контрснайперські підрозділи, що безсумнівно знизить активність снайперських груп противника. І це тільки один з елементів відновлення адекватної протидії.

3. Командування вживає заходів щодо встановлення контролю над повітряним простором. Зокрема – боротьбі з ворожими БПЛА.

4. Передову максимально розвантажують від “паперової армії”. На рівні ВОП-РОП залишається самий мінімум необхідної документації, що стосується бойової роботи.

5. Командування знає і усвідомлює проблему затримки виплат, і зі свого боку робить все можливе для вирішення проблеми. Але Армія може витрачати (виплачувати) тільки ті гроші, які їй виділяє держава в рамках фінансування.

6.Командування розуміє необхідність якісної комплектації особовим складом Армії в цілому, і в окремих родах військ зокрема. А так же необхідність вирішення проблеми відтоку кадрів. І вживає необхідних заходів. В тому числі, готові піти на ряд нестандартних рішень.

7. Командування докладає максимум зусиль для формування та виконання оборонного замовлення, що відповідає найгарячішим і наважливішим потребам. Воно доносить все необхідне до керівництва країни. Їх чують. Але все буде залежати від прийнятого бюджету. І від рішень на всіх рівнях структур (наприклад РНБО і Кабмін), що мають відношення до оборонних замовлень. І впливають на швидкість і якість рішення.

8. На своєму рівні, командування робить все можливе для посилення військової співпраці з союзниками. У тому числі через відпрацювання взаємодії на навчаннях, з яких намагаються вичавлювати максимум – і ми це бачили на власні очі.

9. І головне.
Командування бачить ступінь загрози з боку російської федерації. Всі плани існуючі проти України – існують без змін. І їх декілька. І вони відпрацьовуються росією на кожних навчаннях. Максимальна ескалація на Донбасі. Наступ з Криму – коридор до Придністров’я, і позбавлення України виходу до моря. Повномасштабна атака з боку російського (а тепер і білоруського) кордону у напрямку до Києва.

Ми – під головним прицілом. І ситуацію з повномасштабною війною виключати не можна ніяк.
На мій погляд, зараз повертається те, чого нам не вистачало. У армії знову є головнокомандувач, якій готується до війни з росією. З картами, аналітикою та калькулятором. Саме за це Муженко свого часу дехто називав “маніяком”.

А всі наші проблеми почалися саме тоді, коли замість заходів підготовки до “великої війни” ми “просто перестали стріляти” і почали готуватися “заглядати в очі”.
Тепер головна концепція в нормі. І все стає на місця. Тому що уникнути масштабної війни можна тільки завдяки готовності до неї.

До речі, все це знайшло підтвердження і на зустрічі з командувачем Сухопутних Військ генерал-лейтенантом Сергієм Наєвим.

Що характерно – так це чітке розуміння розподілу зони відповідальності командування. А також володіння ситуацією та інформацією в своїй сфері відповідальності. І компетентність.
Все це підтверджує безсумнівні позитивні зміни в Збройних Силах зокрема, і обороні в цілому.
І якщо у когось ще є сумніви – чи здатні нові вищі командири помітно змінити ситуацію в кращу сторону – доповідаю. На мою думку – однозначно можуть. І змінять.

Це бойові офіцери виховані війною. Сформовані на війні як воєначальники і управлінці. Тому у нас відкрите вікно можливостей, щодо приведення армії в нормальний стан максимальної боєготовності. Як і повинно бути в воюючою країні.

Питання тільки в тому – наскільки держава, в її нинішньому стані – підтримає свою Армію?
Поза всяким сумнівом, необхідно відзначити і присутність на навчаннях Міністра Оборони Андрія Тарана, важливі слова, що він сказав. І його вплив на позитивні зміни в Збройних Силах України.
Необхідно. Але немає чого. Ось – зовсім нічого.

Доповідь закінчив.

Гліб Бабич

Редакція сайту не несе відповідальності за зміст блогів. Думка редакції може відрізнятися від позиції автора. Редакція сайту не відповідає за достовірність таких матеріалів, а сайт виконує виключно роль носія. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.